паля
11Паля — I ж. местн. 1. Столб, кол с заостренными с обеих сторон концами, употребляемый для устройства забора, частокола. 2. Свая. II ж. см. пали Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
12паля — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} палящий, пламенеющий …
13Паля — ж., горн. Деревянная стойка, жердь, служащая для укрепления стен горных выработок. Мы эти шурфы, чтоб не осыпались, стали крепить палями, т. е. стоячими крепями из жердника и поставили в них наши водоотливные машинки. Лат., 1898: 43 …
14паля — п аля, и, род. п. мн. ч. паль (столб, кол) …
15паля — I п аля і, ж. 1) Стовп, що забивається в ґрунт як опора для якої небудь споруди. 2) Загострений з обох кінців кілок, який вбивають, вкопують у землю як опору для чого небудь або як огорожу. || перен. Старовинний спосіб смертної кари, коли… …
16паля — Стрижень, що вбивається в ґрунт для його ущільнення або досягнення материкової основи і тим самим укріплення підвалин споруди …
17паля — и; ж. Нар. разг. обычно мн.: пали, паль. Кол, шест; свая …
18паля — гл. запалвам, клада огън, наклаждам, напалвам, подпалвам, възпламенявам, светвам, обгорявам гл. нагорещявам, натоплям гл. възбуждам, подбуждам, ентусиазирам гл. драсвам, щраквам …
19паля се — гл. запалвам се, избухвам, пламвам, подпалвам се, изгарям гл. ентусиазирам се, разгорещявам се, горещя се, въодушевявам се, афектирам се …
20паля — и; ж.; нар. разг., обычно мн.: па/ли, паль Кол, шест; свая …